Учасники конкурсу екологічних ініціатив «EcoWorldKids»

майбутнє без пластику».

Є сміття, яке десятиліттями, а іноді і століттями розкладається у ґрунті та наносить шкоду, забруднюючи воду, повітря, негативно впливаючи на здоров’я всього живого на планеті. А є сміття яке розкладається швидко, без значної шкоди довкіллю.

Починаючи з найменшого віку, освітні заклади формують у дітей відповідальне ставлення до навколишнього середовища, вчать сортувати сміття, дбати про екологію.

Але, чи задумуємося ми над ефективністю цієї роботи, коли розповідаємо дітям про необхідність зменшення пластику у використанні, а дидактичну гру при цьому, роздаємо у пластикових конвертах. Або коли пропонуємо дітям зафарбувати на картинці шкідливе для екології сміття, а олівці даємо у пластмасовому стаканчику. А велика кількість заламінованого дидактичного матеріалу, а штучні квіти у дизайні та декораціях до свят, а пластмасові контейнери для зберігання іграшок і просто величезна гора пластикових пакетів, бахіл, стаканчиків тощо.

Навчити дитину усвідомлено ставитися до екології набагато легше, ніж перевчити дорослу людину. Але для ефективності необхідний виважений підхід до організації такої роботи, коли слово не розходиться з діями.

Наш проект створений для впровадження культури заміни пластикових речей, що використовуються в освітньому процесі закладу на власноруч створені альтернативи, за участі дітей, батьків та працівників.

Проєкт покликаний через діяльнісні форми освітнього процесу, віднайти способи зменшення у використанні пластику та повторного застосовування ресурсів, продемонструвати, що екологічний спосіб життя — це сучасно, стильно та економно.

Створення конкретних еко-виробів (конвертів, мішечків для зберігання дидактичного матеріалу,  органайзерів, дидактичного матеріалу, іграшок та лежаків для тварин, виробів для дизайну приміщень закладу, багаторазових бахіл, «одягу для рослин») зі старих речей.

Для цього у закладі облаштовано 5 Стежок об’єднаних у «Територію екогармонії «Дивограю».

Трансформація суспільної свідомості від моделі лінійного споживання («купив – використав – викинув») до філософії циркулярної економіки та глибокої екологічної відповідальності, розпочинається у наших вихованців, з найменшого віку, на «Стежці розумного споживання».

Значна роль на цій Стежці, відведена сортуванню. Формуємо розуміння того, для чого це робити і що це може дати в майбутньому – отримати корисну звичку – не викидати цінні вторинні ресурси на сміттєзвалища.

Але виникає питання, якщо ці речі не викидати на смітник, то що з ними робити далі?

Ми провели анкетування родин. На запитання «Чи знаєте ви про пункти прийому вживаних речей?» 92% респондентів відповіли ствердно. На запитання «Чи відносите ви туди речі?», лише 3%  відповіли «Так». 29% -віддають тим, хто потребує, 11% – використовують як ганчір’я, а потім у сміття, 57% – відразу у сміття.

Саме тому, наш проєкт прагне не просто зменшити кількість відходів, а навчити дітей і дорослих бачити в «старих речах» цінний ресурс, а у власних діях –  інструмент порятунку екосистеми.

Глобальна місія нашого проєкту: поглибити фундамент екологічного світогляду дитини через гру та творчість, трансформуючи пасивне спостереження за природою у активну позицію – «Я можу допомогти планеті».

Локальне завдання проєкту: перетворити дитячий садок на територію, максимально вільну від пластику, де кожна родина стає учасником творення чистого майбутнього.

Ніщо так не вчить дитину, як її власний практичний досвід. Саме тому наш проєкт передбачає активну участь дітей за 5 напрямками:

1. «Майстерня Голочки» (Виготовлення пакувальних матеріалів, лотків, пакетів, органайзерів, підставок, торбин).

2. «ЕКО-трансформер Клаптика» (Виготовлення дидактичного матеріалу).

3. «Оздоби Голубки Сріблянки» Виготовлення елементів декору для різних пір року та святкових дат.

4. «Фабрика Сонячного Песика» Виготовлення іграшок та лежанок для тварин.

5. «Шубка для Бруні Соні» (Виготовлення «одягу» для укривання рослин взимку).

Робота за кожним напрямом проєкту структурована за єдиною формою:

1. Історія від (обраний дітьми персонаж)

2. Еко-десант «У пошуках пластикового монстра» (обговорення історії, припущення про причини того, що розповідається в історії,  визначення чи є схожі речі у групі які слід та можна замінити на екологічні, щоб такого не траплялося)

3. Лист-повідомлення батькам. (повідомлення дітей, про що дізналися і що плануємо робити)

4. Експедиція за ресурсами (збір використаного одягу на переробку. Діти спільно з батьками відбирають речі, які уже відслужили основне своє призначення та можуть бути перероблені.)

5. Сенсорна лабораторія «Латка Lab» Діти досліджують зібрані речі: натуральні тканини (льон, бавовна, вовна), синтетичні тканини та  пластикові речі, порівнюють їх обговорюючи свої відчуття (тепло/холод, приємно/неприємно тощо). Проводять із ними різні досліди. Обирають що із них буде виготовлено.

6. Еко-ательє «Шов & Сенс» (пошив речей).

7. Еко-дайджест «Наш власний еко-слід» (закріплення еко-звички)

БОНУС- ІДЕЯ: «ЕКО-КРАМНИЧКА ОБМІНУ» (один раз на місяць, у визначений день, учасники проєкту мають змогу обмінятися, або подарувати речі тим, хто цього потребує. Впровадження філософії Sharing (спільного використання) та продовжить життя речам.)

Наш проєкт опирається на три «П»:

1.     ПОВАГА до ресурсів Землі.

2.     ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ цінності речей.

3.     ПЕРЕТВОРЕННЯ сміття на корисний та естетичний продукт.

Екологічність проєкту базується на фундаментальних принципах:

1. Реалізація моделі «Circular Economy» (Циркулярна економіка)

Економія ресурсів: Проєкт зупиняє лінійний шлях речі «виробництв – використання – смітник» і продовжує життєвий цикл.  Замість того, щоб стара річ (футболка, джинси, сукня) потрапила на сміттєзвалище, де вона розкладатиметься роками, вона стає ресурсом.

2. Пряма боротьба з «Пластиковим забрудненням»

• Заміна матеріалів: Створення тканинних виробів замість поліетиленових та пластикових, які розкладаються до 500 років.
• Зменшення мікропластику: Кожна відмова від пластикового виробу на користь переробленого текстилю зменшує кількість мікропластику, що потрапляє у ґрунт та воду.

3. Зменшення «Вуглецевого сліду» (Carbon Footprint)

• Локальність: Проєкт передбачає переробку «тут і зараз». Нам не потрібно транспортувати нові товари з іншого кінця світу, витрачаючи паливо та викидаючи $CO_{2}$ в атмосферу.
• Відмова від пакування: Створюючи власні еко-речі, ми автоматично відмовляємося від надлишкового заводського пакування, яке супроводжує будь-яку нову покупку в магазині.

4. Психолого-педагогічна екологічність

Для дитячого садка екологічність має ще й гуманітарний аспект:

• Екологія свідомості: Ми прищеплюємо дитині «імунітет» до надмірного споживання. Дитина, яка доклала зусиль для переробки власної вживаної речі, цінує такі ресурси більше, ніж ті, що були куплені в магазині.
• Чистота простору: Проєкт перетворює групу чи ділянку ЗДО на зону, де відсутній візуальний та фізичний «пластиковий шум», створюючи здоровіше середовище для розвитку.

Актуальність проєкту «Еко-Слід» у контексті війни набуває особливого, глибшого значення. Сьогодні екологічність — це не лише про збереження природи, а й про стійкість, безпеку та економію ресурсів, що є критично важливим для України.

В умовах війни проєкт перетворюється з суто екологічної ініціативи на стратегію виживання та відновлення. Ми формуємо покоління, здатне відбудовувати країну на засадах розумного споживання, ресурсної незалежності та глибокої поваги до кожної п’яді рідної землі, очищеної від пластикового забруднення.

– Ознайомлення із:

ü Програмою охорони навколишнього природного середовища Вінницької міської територіальної громади на 2021–2028 роки

ü Планом управління відходами ВМТГ

ü RECYCLE MA​P -​​​ картою пунктів утилізації відходів м. Вінниця

–  Мозковий штурм «Find, make, replace» (відшукати пошити, замінити)

– Воркшоп «Стильний апсайклінг». (Розробка дизайн-проєкту виробів, що будуть відшиватися у Еко-ательє).

– Педагогічний обшар «Від сміття до дидактики». (Створення посібників для занять (сенсорні мішечки, пальчикові театри, розвиваючі килимки, роздатковий, демонстраційний матеріал тощо) виключно зі вживаного текстилю).

– Коворкінг «Друге життя» (Організація освітніх заходів з вихованцями та їх родинами по ознайомленню зі способами переробки дитячого текстилю на речі, якими можна замінити пластикові вироби.

ДІТИ:

•        Ігрові взаємодії: «Впізнай на дотик: пластик чи тканина?», «Рятувальна операція: визволи іграшку з полону Гризя», «Сортувальний патруль», «Екограй — Клаптиковий Дивограй».

•        Освітні ситуації: «Чому Пластик не вміє дружити з природою?», «Що відчуває іграшка в пластиковому ящику?», «Подорож старої футболки: від смітника до органайзера», «Куди зникає тканина і куди — пластик?».

•        Заняття-дослідження: «Таємниця міцності: що розіб’ється швидше?», «Випробування пранням: чи боїться тканина води?», «Лабораторія дизайну: як перетворити джинси на кишеньку для карток».

•        Вечірні хвилинки-цікавинки: Спостереження за тим, як змінюється простір у групі після заміни пластику на еко-кошики. Бесіди про те, які речі вдома можна “полікувати” клаптиками тканини. Обговорення: «Чому м’яка хатинка краща для сну іграшок?».

•        Експериментальна діяльність: «Шукаємо мікропластик» (через лупу), «Випробування Замків-Кнопочок» (тренування дрібної моторики та порівняння зі звичайними кришками, що тріскаються).

•        Екомайстерка: «М’яка хатинка для Конструктора», «Кишенька-оберіг для карток», «Друге життя улюбленого светра».

БАТЬКИ:

Батьківське перехрестя «Екологія свідомості»

–  Розбудова «Території екогармонії «Дивограю» сучасним елементом на Стежці Розумного споживання, де діти зможуть здобувати новий екодосвід.

– Сформована мотивація в учасників освітнього процесу до свідомого споживання як норми життя.

– Відмова від використання пластику там, де його можна замінити виробами із використаного одягу, та зменшення шкідливого впливу на природу.

– Зменшення тиску на сміттєзвалища: кожна річ, яку ми не викинули, а переробили в межах проєкту, — це мінус кілька кілограмів сміття. В умовах, коли багато полігонів пошкоджені або переповнені, мінімізація побутових відходів стає питанням національної безпеки.

– Боротьба з поліетиленом і пластиком як токсичною загрозою: пластик при горінні (що часто трапляється внаслідок пожеж, або бездумного спалювання) виділяє діоксини. Зменшення кількості пластику в побуті ЗДО та родин – допоможе покращити якість повітря та здоров’я.

тис. грн.

Проєкт передбачає використання швейного обладнання, парової праски, праски, – ці дії будуть виконувати дорослі учасники. Діти, на цьому етапі,  будуть спостерігати за процесом, та виконувати безпечні для них дії (наповнення  об’ємних виробів обрізками, прикрашання виробів, складання тощо).

При створенні проєкту, нами враховано вимоги санітарного регламенту, щодо обробки матеріалів, що використовуються в освітньому процесі ЗДО.

Для обробки текстильних виробів буде застосовуватися прання, прасування, обробка паром, обробка переносною безозоновою бактерицидною лампою.